Якщо Київ – це мати міст руських,

то Чернігів – їх дядько.

Остап Вишня.

 

… Та й столиці теж, так як лівий берег Києва до 1923 року належав Чернігівській губернії.

 

…Ну а де билини і легенди, там повинні бути і скарби.

 

Безліч таємниць приховують Чернігівські землі. Точна їхня кількість одному Господу Богу відома.

 

Одна з таємниць пов’язана з ім’ям великого князя Ігоря Святославовича. Деякі вчені припускають, що князь був похований у Спаському соборі, правда, це не доведено. Підземелля під собором слугували місцем поховань всієї Чернігівської знаті. Підземні ходи були спрямовані в бік Борисоглібського собору, Спаського собору, Колегіуму, Катерининської церкви, Єлецького монастиря.

 

Знайдений скарб: два золотих браслета з тонкої проволоки, два золоті перстні з дорогоцінними каміннями, п’ять срібних напівсферичних підвісок, десятки позолочених бляшок. Переходячи з рук в руки, зупинилися в Московському історичному музеї.

 

Наступна загадка Чернігівщини – місцезнаходження монетного двору; тут виливали власні гроші – гривні.

 

Слов’янський курган Х століття Чорна могила (недалеко від монастиря). Знайдено скриньку із золотими прикрасами: пояси, сережки, браслети, персні, діадема. Знахідка зупинилася в Ермітажі.

 

На території Дитинця Чернігова знайшли старовинні срібні прикраси: два браслета, перстень, медальйон з вигравіруваним зображенням Христа, два золотих колти. Міграція знахідки: Мюнцкабінет Київського університету> Історичний музей УРСР> загубилася під час війни …

 

Наступні скарби: берег Стрижня. Перший – у зв’язку з обвалом берега: 9 срібних гривень, другий – скриня із золотими і срібними браслетами та іншими прикрасами. Доля подальша не встановлена.

 

Рухаємося далі. Прикраси із золота на цвинтарі Борисоглібського собору.

 

Схожі скарби – Золота підвіски, золоті колодки, плетений ланцюжок зі срібла, шиферні пряслиця – знайдені пару років по тому на Олександрівській площі. Дислокація скарбів – Ермітаж.

 

Два срібних браслети з черню і гравіюванням та два таких же колти виявлені в давньоруському похованні біля Катерининської церкви. Дислокація: Московський Історичний музей.

 

Срібна гривня київського типу під Спаським собором, срібні підвіски, позолочені браслети. Скарб попрямував до Академії наук УРСР, подальша доля покрита таємницею.

 

17 золотих і два срібні предмета, кільця, підвіски, перстень-печатка зі сценою вознесіння Олександра Македонського – при реставрації Борисоглібського собору. Пару місяців по тому – позолочена чаша візантійської роботи. Локація: київський музей історичних коштовностей.

 

Чернігівський Дитинець ховає від очей багато цікавого. Останні знахідки: три позолочені чаші і княжий «ювелірний набір».

 

Срібний ідол Х століття знайшли при будівництві колегіуму. І. Мазепа був набожною людиною, і наказав «перекувати мечі на орала», тобто язичницького ідола на – царські врата для Борисоглібського собору, де вони і знаходяться посьогодні.

 

Хай ці факти мотивують на нові знахідки!

Вдалих пошуків!