Основне джерело вивчення минулого України – археологічні пам’ятки. Історична Київщина відігравала ключову роль у суспільно-політичному і культурному житті нашого народу. Територія Київської області багатюща на численні пам’ятки: стоянки, городища, хутори, поселення, могильники, кургани, змійові вали та скарби різноманітних історичних епох: від давньокам’яного віку до середньовіччя.

 

Скарби.

 

Серед археологічних пам’яток особливої уваги заслуговують численні скарби дорогоцінних ювелірних речей з золота та срібла, монетні скарби – арабські та візантійські, давньоруські, імперські тощо. Дослідження скарбів дає можливість вивчити питання торгівлі Давньої Русі з країнами-сусідами, розвиток ювелірного ремесла та глибоке майнове розшарування, класовість суспільства, зокрема накопичення значних багацтв в руках окремих феодалів.

 

Завдяки багатій історії наша країна є досить цікавою для шукачів скарбів, і приховані давні коштовності часто знаходять і у наш час.

 

Десятки століть наша земля вбирала різні монетні скарби та інші скарби. «Везунчики віднаходять монети Босфорського царства, Візантії, Арабського халіфату, середньовічної Європи та Російської імперії. Багато коштовностей минулого вже віднайдено, та левова доля ще досі ховається в землі, очікуючи на нових власників.

 

Гетьман Лівобережної України з 1687 року – Генеральний осавул Мазепа І.С. зібрав величезні статки, був найбагатшою людиною свого часу. Про це також говорить той факт, що він позичав великі суми шведському королю Карлу XII для війни з Росією. Він втік до Османської імперії після поразки Швеції під Полтавою в 1709 р, помер в Бендерах (Молдавія). Яка ж доля його незліченних скарбів..?

 

За переказами, «Скарбниця» гетьмана перебувала в Батурині, пізніше перевезена в Великі Будища. Друга частина скарбів, з розповідей, зберігається в місті Переяслав-Хмельницький Київської області у одному з підземель. Ті скарби, які зберігалися в Києво-Печерській лаврі і в Білій Церкві, були конфісковані радянським урядом (не в повному обсязі). Ймовірно, скарби спочивають десь на дні Дніпра, або заховані в безвісних урочищах …

 

Та й потаємних місць в Україні досить!

 

Чекають свого часу і активи Київського відділення Держбанку СРСР – тони золота і дорогоцінних каменів царських часів, вантажівки з якими застрягли біля Малої Березанки. За однією з версій – цей скарб – гетьмана Скоропадського. І кому ж повезе їх розшукати..?

 

В цілому, велика частина всіх скарбів столиці часів періоду Київської Русі зосереджена на території Верхнього міста.

 

Дорогоцінності княжого Києва, приховані у свій час як скарби, демонструють досконалість і витонченість прикрас князівсько-боярського убору, високу культуру декоративного мистецтва Київської Русі. Тут мають місце і скарби родинних коштовностей системного характеру, які накопичувалися і передавалися у спадок від покоління до покоління.

 

Успішних пошуків, шукачі скарбів!